Завод Матіас - конкретизація альтернативи по 1918 р.

20 червня 1918 р. за вказівкою голови інженерного комітету Головного інженерного управління створено комісію для обмірковування передачі заводу "Матіас" у власність військового міністерства. Після вивчення питання і інтенсивного листування між різними інстанціями 1 вересня 1918 р. урядом ухвалено відповідне рішення.
Керуючим заводом призначено ??? [попередній керуючий Стефанкевич явно не годится через провал роботи у 1917 р.]. Технічний відділ (тобто, конструкторське бюро) очолив Леонід Колпаков-Мірошниченко [в реалі працював на "Матіас", хоча не факт, що виїздив з Петрограда - бо раніше працював у Лебедєва; припускаємо, що у 1918 р. втік від більшовиків; можна розглянути й кандидатуру Альфреда Пішофа - він не француз, як вважав я (слідом за Савіним), а австрієць]. Представник від повітряного флоту - хорунжий Павлінець.

Ще 11 липня 1918 р. Головне інженернне управління ухвалило план поставок літаків з заводу "Матіас": в першу чергу - виготовлення 30 "Фарманів" ХХХ, після цього - 100 "Анасалей". 5 вересня через брак двигунів ухвалено рішення обмежитись 10 "Фарманами" (з терміном готовності 15 жовтня 1918 р. Замість "Анасалей" "Матіас" тепер мав виготовляти адаптовані під двигун "Дека-170" винищувачі "Спад" VII (використовуючи креслення, отримані влітку 1917 р. з заводу "Дукс". До 31 грудня 1918 р. слід було виготовити 5 екземплярів, за результатами випробування яких вирішувати питання про серійне виробництво.

Перший "Фарман" ХХХ був прийнятий випробуванням в польоті 15 жовтня 1918 р. і 20 жовтня відправлений до Харківського авіапарку. Ще 5 літаків були облітані 21-23 жовтня і одразу ж передані представникам Кубанської Народної Республіки. Останні чотири "Фармани" ХХХ пройшли військове приймання 1-2 грудня 1918 р. і 11 грудня відправлені до Харківського авіапарку.

Вихідні умови див: https://aviation-ud.blogspot.com/2018/04/blog-post_19.html