Бердянський СПАД: сумна історія. Частина 1.

Вранці 1 грудня 1918 року на аеродромі бердянського заводу "Матіас" було незвично людно. Погода стояла ідеальна для польотів: морозець схопив льотне поле, зробивши його придатним дла польотів, а "колдун"* на високій щоглі ледь тріпотів - сильний вітер, який кілька попередніх днів дув з Азовського моря, нарешті, вщух. Поблизу наметів-ангарів вовтузились мотористи, прогріваючи двигуни кількох "Фарсалей"**. Новенькі літаки сьогодні мала прийняти комісія Повітряного Флоту. Подія загалом не рядова, але вона не пояснювала присутності групи високопоставлених старшин-авіаторів - прийомку міг цілком провести представник Повітряного Флоту на заводі, сотник Павлінець.

Старшини не зважали на "Фарсалі" - для них, досвідчених авіаторів, ці аероплани "корпусного типу" не становили жодної сенсації. Натомість вони скупчились навколо одномісного біплана з тягнучим гвинтом. Око фахівця бачило у ньому якийсь дивний покруч: фюзеляж від кабіни пілота до хвостового оперення, безумовно, належав французькому "Спадові". А ось носова частина ніби була взята від якогось німецького літака: на це вказував високий і вузький картер рядного двигуна "автомобільного типу" і вихлопний колектор, виведений над горішнім крилом.

- Сєгодня важний дєнь, Леонід Дементьєвіч! - старшина з відзнаками полковника Повітряного Флоту звернувся до цивільного у темному пальті з хутряним коміром і папасі.
- Пане палковніку, прашу, гаваріть по-украінскі - нє забивайте, што я нє тілько Колпаков, але й Мірошничеко! - відповів той. Було помітно,  що керівник технічного відділу заводу "Матіас" ледве стримує хвилювання, але він намагався тримати себе в руках і навіть каламбурити. Сьогодні дійсно визначалась його доля.

...Кілька місяців тому Леонід Колпаков-Мірошниченко виїхав (власне, майже втік) з Петрограда й дістався гетьманської України. Відносно безбідному життю у російській столиці з приходом до влади більшовиків настав край. Леонідові Дементьєвичу стали у пригоді його контакти з бердянським "Матіасом" - свого часу, ще до революції, він погодився увійти до технічного бюро цього заводу, але досі працював, так би мовити, дистанційно. Тепер же глухе приазовське містечко видавалось раєм порівняно з хаосом  "ррревалюціонного Пєтрограда".

- Ну що, подивимось, що у Вас вийшло? - продовжував полковник, інспектор авіації Управління Повітряного Флоту Віктор Павленко.



*"колдун", він же windsock - вітропокажчик, конус зі смугастої тканини, закріплений на щоглі.
**"Фарсаль" - прийняте в Росії скорочене (телеграфне) позначення літака "Фарман" ХХХ (від "Фарман з Сальмсоном"