Бердянський СПАД: сумна історія. Частина 2

...Павленко разом із конструктором підійшли ближче до літака. Інші старшини шанобливо розступились. Перед ними був продукт гарячкової тримісячної роботи фахівців "Матіаса" - гібрид "Спада" із двигуном з Олександрівська.

Леонід Колпаков-Мірошниченко пригадав, як улітку в технічному відділі заводу він "відкопав" креслення винищувача SPAD VII, прислані ще 1917 року з московського заводу "Дукс"*. Ідею налагодити в Україні виробництво цього непоганого літака в Управлінні інспектора Повітряного Флоту зустріли "на ура". На заваді, однак, стала "невеличка" заковика: в Україні нізвідки було взяти мотори "Іспано-Сюїза"... Знадобилось кілька тижнів інтенсивного телеграфного листування й особиста поїздка до Олександрівська** щоб переконатись, що мотори виробництва місцевого заводу "Дека" можна встановити на "Спад". Шестициліндровий "Дека-170" був навіть трохи потужніший від 150-сильної "Іспано-Сюїзи", однак довший і важчий. Зрештою, інженерам вдалось допасувати його до планера "Спада" і сьогоднішній політ мав показати - наскільки успішно.

До літака підійшов пілот - спеціально викликаний до Бердянська Борис Губер. Цей льотчик, незважаючи на свою меланхолійну вдачу, вважався добрим майстром повітряного бою і мав неабиякий досвід польотів на винищувачах різних типів.

- Пане полковнік, - звернувся він до Павленка, - можно начінать?
- З Богом! - відказав той.

Губер вмостився в кабіні "Спада", натягнув на очі льотні окуляри і скомандував механіку:

- От вінта!

Зазделегідь прогрітий двигун завівся з півоберта. Обслуга висмикнула колодки з-під коліс літака і "Спад" повільно розпочав розгін. За хвилину літак уже був у повітрі. Але досвідчені авіатори, спостерігаючи за ним з землі, одразу зрозуміли: щось не так... Машина ледве слухалась стерна. Губер заклав майже плаский віраж і, не намагаючись більше опанувати норовливого коника, пішов на посадку. Літак важко гепнувся на льотне поле, пробіг кілька десятків метрів, і раптом став сторч. З грудей присутніх як по команді вирвалось полегшене зітхання: "Не скапотував!..." Пілот повиснув на ременях у кабіні - а якби літак перевернувся, його могло б просто розчавити...

До "Спада" вже бігла наземна обслуга. Пройшло кілька секунд, і Губер з допомогою козаків зумів вибратись з кабіни. Спересердя зірвав з голови шолом, кинув на землю і вигукнув:

- Больше нє сяду в кабіну етого урода!!!... Надоєл бардак, уєду лучше к галічанам! Оні давно зовут, у ніх там порядок...

- Ось що, батєнька, - звернувся Павленко до конструктора, - Беріть-но Ви усі свої кресленики і їзжайте в Херсон, до Вегинера***. Перевірте усі розрахунки. Доки не розберетесь, що сталось, нових кредитів на "Спади" Управління не видасть...


* реальний факт - ці креслення дійсно помилково прислали до Бердянська.
** нині місто Запоріжжя.
*** начальник Головного аеродрому - науково-дослідної і випробувальної інститутції.