Альтернатива: авіація Української держави

Іван Панфілович Яценко з кінця 1918 р. був завідувачем виробництвом Казенного авіаційного заводу в Києві (див.  тут ). У 1924 р. він закінчив авіаційну спеціалізацію Київського політехнічного інституту і поступово від технологічної роботи перейшов до конструкторської. Своєрідною ідеєю фікс для Яценка стало створення двомісного мисливця, який за своїми швидкісними і маневреними характеристиками не поступався б одномісним машинам. В другій половині 1920-х і на початку 1930-х рр. він створює кілька проєктів і прототипів такого літака, але жоден з них не був схвалений військовими. Та Яценко не опускає рук. Шукаючи шляхи підвищення льотних даних, він вдається до новомодного винаходу - шасі, що ховалось у польоті. Але якщо Йосип Неман в цей час експериментував з найпростішим, ручним приводом (пілот крутив ручку лебідки, щоб сховати колеса), то Яценко застосував гідропневматичний. Ще однією новинкою стала внутрішня амортизація коліс.* У 1931 р. Яценко робить перші начерки майбутньої машин...

Реал: Володимир Панфілович Яценко народився 22 грудня 1892 р. у селі Веприк Гадяцького повіту. З березня 1915 р. працював на авіазаводі В.В. Слюсаренка в Петрограді. Остання посада - завідувач виробництвом. З травня 1917 р. до березня 1919 р. - зав. виробництвом на авіазаводі Пороховщикова, згодом - на цій же посаді на авізаводі колишньому Мельцера. З грудня 1919 р. - в Червоній армії, з травня 1924 р. - знову в авіаційній промисловості. Працював у КБ Полікарпова, Григоровича, Кочеригіна. Єдиний серійний продукт - двомісний мисливець ДІ-6, створений спільно з Кочеригіним (випускався у 1936-1938 рр.). Навесні 1938 р. отримав завдання на створення винищувача І-28 (на фото) під мотор М-88. Альтернатива: у 1918 р. Яценко з голодного Петрограда перебирається на батьківщину. Працевлаштовується в авіаремонтній майстерні в Києві, на базі якої згодом розгортається авіазавод (з використанням устаткування евакуйованого з Бердянська "Матіаса"). Реалізує низку проектів у галузі бойово...