Альтернатива: авіація Української держави

...Павленко разом із конструктором підійшли ближче до літака. Інші старшини шанобливо розступились. Перед ними був продукт гарячкової тримісячної роботи фахівців "Матіаса" - гібрид "Спада" із двигуном з Олександрівська. Леонід Колпаков-Мірошниченко пригадав, як улітку в технічному відділі заводу він "відкопав" креслення винищувача SPAD VII, прислані ще 1917 року з московського заводу "Дукс"*. Ідею налагодити в Україні виробництво цього непоганого літака в Управлінні інспектора Повітряного Флоту зустріли "на ура". На заваді, однак, стала "невеличка" заковика: в Україні нізвідки було взяти мотори "Іспано-Сюїза"... Знадобилось кілька тижнів інтенсивного телеграфного листування й особиста поїздка до Олександрівська** щоб переконатись, що мотори виробництва місцевого заводу "Дека" можна встановити на "Спад". Шестициліндровий "Дека-170" був навіть трохи потужніший від 150-сильної "Іс...

Вранці 1 грудня 1918 року на аеродромі бердянського заводу "Матіас" було незвично людно. Погода стояла ідеальна для польотів: морозець схопив льотне поле, зробивши його придатним дла польотів, а "колдун"* на високій щоглі ледь тріпотів - сильний вітер, який кілька попередніх днів дув з Азовського моря, нарешті, вщух. Поблизу наметів-ангарів вовтузились мотористи, прогріваючи двигуни кількох "Фарсалей"**. Новенькі літаки сьогодні мала прийняти комісія Повітряного Флоту. Подія загалом не рядова, але вона не пояснювала присутності групи високопосадових старшин-авіаторів - прийомку міг цілком провести представник Повітряного Флоту на заводі, сотник Павлінець. Старшини не зважали на "Фарсалі" - для них, досвідчених авіаторів, ці аероплани "корпусного типу" не становили жодної сенсації. Натомість вони скупчились навколо одномісного біплана з тягнучим гвинтом. Око фахівця бачило у ньому якийсь дивний покруч: фюзеляж від кабіни пілота до х...

20 червня 1918 р. за вказівкою голови інженерного комітету Головного інженерного управління створено комісію для обмірковування передачі заводу "Матіас" у власність військового міністерства. Після вивчення питання і інтенсивного листування між різними інстанціями 1 вересня 1918 р. урядом ухвалено відповідне рішення. Керуючим заводом призначено ??? [попередній керуючий Стефанкевич явно не годится через провал роботи у 1917 р.]. Технічний відділ (тобто, конструкторське бюро) очолив Леонід Колпаков-Мірошниченко [в реалі працював на "Матіас", хоча не факт, що виїздив з Петрограда - бо раніше працював у Лебедєва; припускаємо, що у 1918 р. втік від більшовиків; можна розглянути й кандидатуру Альфреда Пішофа - він не француз, як вважав я (слідом за Савіним), а австрієць]. Представник від повітряного флоту - хорунжий Павлінець. Ще 11 липня 1918 р. Головне інженерне управління ухвалило план поставок літаків з заводу "Матіас": в першу чергу - виготовлення 30 ...

В реалі: В ходе Первой мировой войны возрастание объемов военных заказов, равно как и сокращение производства гражданской продукции, вынудило перепрофилировать некоторые сугубо цивильные предприятия для производства военной продукции. В их числе был и довольно крупный завод сельскохозяйственного машиностроения в Бердянске. Предприятие это имело довольно долгую историю. Будучи основанным в 1884 г., в 1910-м оно было акционировано и официально именовалось Акционерным обществом «Вдова Матиас и сыновья». Акции общества котировались на Парижской бирже. По состоянию на 1913 г. завод «Матиас» занимал восьмое место по размерам капитала и 12-е – по объемам производства среди 334-х предприятий сельскохозяйственного машиностроения Российской империи. На предприятии работало около 500 человек. Завод располагал литейной мастерской производительностью 750 пудов литья в сутки, кузницей с тремя фрикционными и одним пневматическим молотами, механическим цехом с полусотней станков, а также деревооб...