Альтернатива: авіація Української держави

Іван Панфілович Яценко з кінця 1918 р. був завідувачем виробництвом Казенного авіаційного заводу в Києві (див.  тут ). У 1924 р. він закінчив авіаційну спеціалізацію Київського політехнічного інституту і поступово від технологічної роботи перейшов до конструкторської. Своєрідною ідеєю фікс для Яценка стало створення двомісного мисливця, який за своїми швидкісними і маневреними характеристиками не поступався б одномісним машинам. В другій половині 1920-х і на початку 1930-х рр. він створює кілька проєктів і прототипів такого літака, але жоден з них не був схвалений військовими. Та Яценко не опускає рук. Шукаючи шляхи підвищення льотних даних, він вдається до новомодного винаходу - шасі, що ховалось у польоті. Але якщо Йосип Неман в цей час експериментував з найпростішим, ручним приводом (пілот крутив ручку лебідки, щоб сховати колеса), то Яценко застосував гідропневматичний. Ще однією новинкою стала внутрішня амортизація коліс.* У 1931 р. Яценко робить перші начерки майбутньої машин...

 Василь Хіоні, грек за походженням, типовий представник космополітичної Одеси, був відомим ще з довоєнних часів пілотом і конструктором. Працюючи на "Анатрі", він створив цікавий двофюзеляжний літак "Анадва" (він же "Хіоні №4") - поєднання двох фюзеляжів "Анаде" (на першому прототипі) або "Анасаль" (на другому). "Анатрі" восени 1917 р. замовили 50 літаків "Анадва" з "Сальмсонами", призначених для Ескадри повітряних кораблів. Аероплани мали будуватись на заводі в Сімферополі, але жоден так і не був виготовлений (трохи докладніше можна подивитись  тут ). За радянських часів Хіоні працював в Одесі, намагався виготовляти на орендовних виробничих потужностях літак "Хіоні №5" ("Горбоконик"), але, зрештою, був репресований як "грецький шпигун" і у 1938 р. страчений. Як же могла розвиватись кар'єра Василя Хіоні в Українській Державі? У 1919 р. в Одесі відновились випробування ...

Сьогодні виповнилось 97 років Повітряним Силам Української Держави. Вони були утворені як самостійний вид Збройних Сил універсалом ЯВПГ, оголошеним 2 серпня 1921 р. - у день св. Іллі, покровителя військових авіаторів. Створення Повітряних Сил відбувалось шляхом реорганізації Повітряного Флоту - через виведення його авіаційної компоненти з підпорядкування Сухопутних військ. Повітроплавна складова (корпусні повітроплавні загони, повітроплавні парки та Школа військових повітроплавців) лишились у Сухопутних військах, перейшовши у підпорядкування артилерії. Одночасно до Повітряних Сил увійшло Управління морської авіації. Структуру Повітряних Сил тепер складали три основні компоненти: 1) авіація операційного призначення ( Ескадра повітряних кораблів , бойові авіаційні групи та легкі авіаційні групи); 2) авіація для Сухопутних військ (корпусні авіаційні дивізіони); 3) авіація для Морських сил (колишнє Управління морської авіації). Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – мож...