Тандем Яценка
Іван Панфілович Яценко з кінця 1918 р. був завідувачем виробництвом Казенного авіаційного заводу в Києві (див. тут ). У 1924 р. він закінчив авіаційну спеціалізацію Київського політехнічного інституту і поступово від технологічної роботи перейшов до конструкторської. Своєрідною ідеєю фікс для Яценка стало створення двомісного винищувача, який за своїми швидкісними і маневреними характеристиками не поступався б одномісним машинам. В другій половині 1920-х і на початку 1930-х рр. він створює кілька проєктів і прототипів такого літака, але жоден з них не був схвалений військовими. Та Яценко не опускає рук. Шукаючи шляхи підвищення льотних даних, він вдається до новомодного винаходу - шасі, що ховалось у польоті. Але якщо Йосип Неман в цей час експериментував з найпростішим, ручним приводом (пілот крутив ручку лебідки, щоб сховати колеса), то Яценко застосував гідропневматичний. Ще однією новинкою стала внутрішня амортизація коліс.* У 1931 р. Яценко робить перші начерки майбутньої машини.