Ескадра повітряних кораблів у перші роки гетьманату

В структурі Повітряного Флоту Української Держави існувала "успадкована" ще з російських часів Ескадра повітряних кораблів (ЕПК). Це стратегічне з'єднання первісно комплектувалось чотиримоторними бомбардувальниками "Ілля Муромець". Влітку 1918 р. в ЕПК лишалось тільки чотири таких велети та з десяток одномоторних літаків. Однак до кінця року усі "Муромці" довелось списати через поганий технічний стан.

У 1919-1920 рр. склад ЕПК поповнився за рахунок колишніх німецьких літаків. Загалом різними шляхами вдалось здобути понад два десятки аеропланів. Здебільшого це були "гроссфлюгцойги" виробництва фірм "Гота" та "Фрідріхсхафен". Траплялись і гігантські "різенфлюгцойги" "Цеппелін-Штаакен" та легкі двомоторні "Готи" класу Gl.

Більшість цих машин надходили після демілітаризації, але в Україні на них знову встановлювали кулемети та бомботримачі.

Отримала Ескадра і кілька двомоторних "Анадва" виробництва "Анатри". але ці дивні покручі годились тільки для тренувань.

Станом на 1 січня 1921 р. структура ЕПК була такою:
Важкий бомбардувальний дивізіон
   1-й загін - 3 "Гота" G.V
   2-й загін - 2 "Гота" G.V, 2 "Гота" Gl.VII
   3-й загін - 3 "Фрідріхсхафен" G.IIIa
Дивізіон міжнародного сполучення (неозброєні транспортні літаки)
   1-й загін - 2 "Цеппелін-Штаакен" R.XIVa
   2-й загін - 2 "Фрідріхсхафен" G.IIIa
   3-й загін - 8 різних одномоторних літаків
Школа важкої авіації
   тренувальний загін - 2 "Анадва",  4 одномоторних літаки

У 1921 р. Дивізіон  міжнародного сполучення розформували. Частину його техніки лишили в ЕПК, частину передали "Авіалініям України". У тому ж році у Великій Британії вдалось купити чотири демілітаризованих двомоторних "Хендлі-Пейдж" О/400, два з яких замість "Авіаліній України" опинились в Ескадрі.

А у 1922 р. ЕПК отримала ще шість британських бомбардувальників "Віккерс" "Вімі". Разом з ними прибула й партія двигунів "Роллс-Ройс" "Ігл", які збирались використати для ремоторизації колишніх німецьких літаків. Спроба обладнати новими силовими установками "різенфлюгцойги" виявилась вдалою - незабаром обидва "Штаакени" вже літали з британськими двигунами. Цікаво, що внаслідок ремоторизаціїї вони з п'ятимоторних стали чотиримоторними - потужність чотирьох "Роллс-Ройсів" перевищувала потужність п'яти старих "Майбахів". А от двомоторним машинам не пощастило. Перший "Фрідріхсхафен", обладнаний "Іглами", розбився в одному з перших польотів, після чого програму їх ремоторизації закрили.

Станом на 1 січня 1924 р. ЕПК мала у своєму складі:
Важкий бомбардувальний дивізіон
   1-й загін - 2  "Цеппелін-Штаакен" R.XIVa
   2-й загін - 3 "Віккерс" Б.1 ("Вімі")
   3-й загін - 3 "Віккерс" Б.1
Школа важкої авіації
   тренувальний загін - 2 "Хендлі-Пейдж" О/400, 2 "Фрідріхсхафен" G.IIIa, 4 одномоторних літаки
Парк - 2 "Гота" G.V, 2 "Гота" Gl.VII, 1 "Фрідріхсхафен" G.IIIa - на консервації